Ст 111 державна зрада

Оглавление:

30. Державна зрада та шпигунство.

Стаття 111. Державна зрада. Об’єктом злочину є державна безпека України у будь-якій її сфері. Об’єктивна сторона державної зради може виявлятися у таких формах: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту; шпигунство; надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Стаття 114. Шпигунство. Безпосереднім об’єктом є державна безпека України в інформаційній, а також політичній, економічній, воєнній і науково-техно-логічній сферах. Предметом злочину є відомості, що становлять державну таємницю, які матеріалізовані у відповідному документі чи виробі. Відомості що становлять державну таємницю — це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України і яку рішенням державних експертів з питань таємниці визнано державною таємницею та включено до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю. Об’єктивна сторона злочину полягає у таких діях: передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю; збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю. Передача відомостей — це їх усне повідомлення або їх пересилання. Шпигунство є закінченим, якщо воно вчинене у вигляді передачі певних відомостей — з моменту їх фактичного повідомлення, відправлення адресату чи посереднику, закладення в тайник, передачі предмета, який відкриває доступ до них, відповідно до домовленості з адресатом, а у вигляді збирання — з моменту зосередження в будь-якому місці хоча б частини відповідної інформації за наявності мети передати її відповідній іїтоземній державі, іноземній організації або їх представникам. Суб’єктом злочину може бути тільки іноземець або особа без громадянства. Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу.

Український юридичний портал

1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином Ук­раїни на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторкан­ності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяль­ності проти України, —

карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

2. Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин Ук­раїни, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і доб­ровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.

1. Частина 1 ст. 111 КК визначає державну зраду як діяння, умисно вчи­нене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності і державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Отже, державна зрада має кілька безпосе­редніх об’єктів, кожен з яких складає суспільні відносини в сфері охорони зовнішньої та внутрішньої безпеки України.

2. Об’єктивна сторона державної зради може виявлятися в різних фор­мах, які вичерпним чином визначені в ч. 1 ст. 111 КК.

Перехід на бік ворога полягає в наданні безпосередньої допомоги державі, з якою Україна перебуває в умовах воєнного стану або збройного конфлікту. Форми такого переходу можуть бути різними: перехід до ворога через лінію фронту; вступ до армії ворожої держави; участь за її завданням у бойових діях проти України; надання різної допомоги агентам такої держави та ін. Перехід на бік ворога може полягати як у переході на територію ворожої держави (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги такій дер­жаві або її представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, ко­ли особа почала надавати допомогу ворогові. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину — в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.

Шпигунство — друга форма державної зради — це передача або збиран­ня з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представ­никам відомостей, що становлять державну таємницю (див. коментар до ст. 114 КК).

Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам до­помоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України. При цій формі не має значення, як діяла особа — за завданням іноземної держа­ви чи з власної ініціативи. Допомога в проведенні підривної діяльності мо­же виявлятися в сприянні резидентам (таємним представникам іноземних розвідок), укриття розвідника або його спорядження, вербування агентів для проведення підривної діяльності проти України тощо. Цією формою охоп­люються і випадки, коли особа за завданням іноземних держав або їх пред­ставників організовує (або вчинює) на шкоду Україні будь-який інший зло­чин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, пося­гання на життя державного чи громадського діяча). У таких випадках відповідальність повинна наставати за сукупністю злочинів (наприклад, за статтями 111 і 113 КК).

У цій формі державна зрада вважається закінченою з моменту, коли осо­ба фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній ор­ганізації чи їх представникам у проведенні підривної діяльності проти Ук­раїни.

3. З суб’єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом. Конкретні мотиви і мета не є обов’язковими ознаками державної зради і можуть бути різними.

4. Суб’єкт злочину спеціальний (див. ч. 2 ст. 18 КК) — ним може бути тільки громадянин України, який досяг до вчинення злочину шістнадцяти років. Співучасниками (співвиконавцями, організаторами, підбурювачами, пособниками) можуть бути й інші особи (див. коментар до ст. 27 розділу VI Загальної частини КК).

5. Частина 2 ст. 111 КК передбачає заохочувальну норму про звільнення від кримінальної відповідальності громадянина України, якщо він на вико­нання злочинного завдання іноземної організації чи їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив про свій зв’язок з ними та про отриман­ня завдання.

Для застосування цієї норми потрібно встановити обов’язкову сукупність трьох умов: 1) отримання громадянином України злочинного завдання від іноземної держави, іноземної організації, їх представників; 2) невчинення жодних дій на виконання цього завдання; 3) добровільна заява органам дер-

жавної влади про свій зв’язок з іноземною державою, іноземною ор­ганізацією, їх представниками і про отримане завдання. Добровільною визнається заява за умови, що об’єктивно, реально особа могла виконати за­вдання: нездоланних перешкод не було. Мотиви добровільної заяви значен­ня не мають (каяття чи страх перед покаранням тощо).

Відсутність хоча б однієї з цих обставин виключає можливість звільнен­ня особи від кримінальної відповідальності.

Стаття 111. Державна зрада

Кримінальний кодекс України (ККУ)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 28.08.2018
  • вступив у чинність 01.09.2001

Ст. 111 ККУ в останній чинній редакції від 31 жовтня 2014 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Особлива частина

Розділ I. Злочини проти основ національної безпеки україни

Стаття 111. Державна зрада

1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, —

карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

2. Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.

Стаття 111. Державна зрада

Стаття має 2 частини. Частина 1 дає визначення поняття цього злочину. Вона гласить:

“Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України”.

Державна зрада є найтяжчим злочином, що зумовлено його винятковою суспільною небезпечністю. У відповідності до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України. Тому кожний випадок держаної зради з боку громадян України є свідомим порушенням конституційного обов’язку щодо захисту вітчизни, її незалежності територіальної цілісності. Небезпечність державної зради полягає у тому, що винний спричиняє шкоду основам національної безпеки України або створює умови для спричинення такої шкоди, а тим паче, найбільшу небезпеку державна зрада становить в умовах воєнного стану або збройного конфлікту.

Безпосереднім об’єктомцього злочину є:

— зовнішня безпека України;

— територіальна цілісність та недоторканість;

— державна, економічна чи інформаційна безпека.

Предмет– відомості, що становлять державну таємницю.

Об’єктивна сторонаполягає у тих діях, що прямо вказані в законі і є вичерпним переліком державної зради, зокрема:

— перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту;

— надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

studopedia.org — Студопедия.Орг — 2014-2018 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.001 с) .

В суды направили 56 обвинительных актов из-за государственной измены – Генпрокуратура

Больше 4,2 тысячи крымских военнослужащих находятся в розыске.

За последние четыре года, с начала АТО на Донбассе, военные прокуроры Центрального региона Украины направили в суд 56 обвинительных актов по ст. 111 Уголовного кодекса Украины («государственная измена«).

В 55 случаях из них назначено проведение специального досудебного расследования в соответствии с главой 24-1 Уголовного процессуального кодекса. Об этом сообщил спикер Генпрокуратуры Андрей Лысенко.

В розыске находятся 4266 военнослужащих, которые после аннексии Россией Крыма остались на полуострове. Всех их обвиняют в дезертирстве. Расследовали и направили в суд обвинительные акты в отношении лишь четверых военнослужащих. Всех их приговорили к различным срокам лишения свободы.

«Как пример, за государственную измену осужден бывший заместитель начальника медицинской части Центра медицинской реабилитации, санаторного лечения и спецподготовки личного состава Воздушных и Военно-морских сил ВСУ «Судак», подполковник медицинской службы, который, будучи гражданином Украины и военнослужащим Вооруженных сил Украины, перешел на службу к государству-агрессору, то есть совершал действия во вред Украине. В ходе досудебного расследования установлено и подтверждено, что предатель действовал умышленно, полностью осознавал общественно-опасный характер своего преступления. Он предвидел, что в результате его действий будет причинен ущерб суверенитету, территориальной целостности и обороноспособности Украинского государства», — отметил Лысенко.

Напомним, Уголовный кодекс Украины предусматривает за государственную измену лишение свободы от 12 до 15 лет с конфискацией имущества или без нее.

Ст 111 державна зрада

Стаття складається з двох частин, серед яких перша містить заборонювальну норму, а друга — заохочувальну. Родовим об’єктом злочину є суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України. Безпосереднім об’єктом злочину є зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека. Суверенітет держави — це верховенство державної влади, її самостійність на національному рівні та незалежність у міжнародних відносинах. Територіальна цілісність держави — це непорушність та єдність взаємозв’язку між всіма складовими адміністративно-територіальними одиницями держави. Територіальна недоторканність держави — це захищеність території держави в межах існуючих кордонів від будь-яких злочинних посягань. Обороноздатність передбачає стан готовності держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту. Державна безпека — це стан захищеності інтересів держави від внутрішніх і зовнішніх загроз у всіх сферах життєдіяльності країни. Предметом злочину у формі шпигунства є відомості, що становлять державну таємницю, вичерпний перелік яких подано в Законі України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року (із змінами та доповненнями).

Об’єктивна сторона злочину виявляється у трьох формах: 1) перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, який полягає у так званих фізичному переході (перехід до ворога через лінію фронту, вступ на службу в армію ворожої держави, участь за її завданням у бойових діях проти України тощо) та інтелектуальному переході (виконання доручень ворога або сприяння агентам ворожої держави на території України тощо); 2) шпигунство, тобто передача чи збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю; 3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України (будь-яка допомога у проведенні підривної діяльності на території України).

Воєнний стан — це особливий правовий режим (політико-економічна ситуація), що вводиться в Україні або в її окремих місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, й територіальній цілісності. Збройний конфлікт має самостійне правове значення, якщо він відбувається поза межами воєнного стану — у разі фактичного початку воєнних дій, але ще до оголошення воєнного стану, або взагалі у мирний час.

Злочин є закінченим з моменту виконання в інтересах ворога певних дій на шкоду Україні (у першій формі) або з моменту початку збирання відомостей, що становлять державну таємницю, чи з моменту їх передачі (у другій формі), або з моменту фактичного надання допомоги іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України (у третій формі). Це — злочин з формальним складом.

Суб’єкт злочину — спеціальний (тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку). Саме за цим елементом складу злочину державна зрада головним чином відмежовується від шпигунства (ст. 114 КК), в якому суб’єктом виступає тільки іноземець або особа без громадянства.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці України, і бажає їх здійснити.

Частина 2 ст. 111 КК передбачає заохочувальну норму, відповідно до якої звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.

Основні відмінності державної зради від шпигунства: в ознаках об’єктивної сторони складу злочину, в суб’єкті злочину та умовах звільнення від кримінальної відповідальності.