Заява до суду про спадщину

Заява до суду про спадщину

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).

Місцем відкриття спадщини є населений пункт в якому помер спадкодавець.

Таким чином, позовна заява про визначення додаткового строку для прийняття спадщини подається до суду:

  • якщо відповідач фізична особа — за місцем реєстрації її проживання;
  • якщо відповідач міська, сільська, селищна рада – за місцем знаходження сільської, селищної, міської ради.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На 2018 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб щодо визначення судового збору застосовується у розмірі 1762 грн.
Таким чином, за подання позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини необхідно сплати: 1762 грн. х 0,4 = 704 грн. 80 коп.

Відповідно до змісту ст. 1272 Цивільного кодексу України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви;
3) наявності відмови нотаріуса у видачі свідоцтва на спадщину у зв’язку з наведеною обставиною.

Відповідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 24 постанови № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім’єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Слід розуміти, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Особи, які відповідно до статей 1268 — 1269 Цивільного Кодексу України вважаються такими, що «автоматично» прийняли спадщину, крім випадків їхньої відмови від спадщини:

  • спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини;
  • малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, дієздатність якої обмежена.

Позовна заява: вступ у спадок через суд

На сьогоднішній день вступити у спадок можна за допомогою нотаріуса або шляхом подачі до суду позовної заяви. Звичайно, перший спосіб набагато простіший і тому прийнятніший. Але, на жаль, існує величезна кількість спірних ситуацій, вирішити які можливо лише в суді. Перерахувати в одній статті всі випадки, коли вступ у спадщину через суд стане єдиним виходом зі складної ситуації з успадкуванням, неможливо. Але ми розглянемо найчастіші причини подачі до суду позовної заяви для вступу в спадщину.

Пропущено строк прийняття спадщини? Вирішуємо справу в суді

Вступ у спадщину через суд, якщо пропущений шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця, — це можливість все-таки спробувати стати володарем спадкової маси. Відразу обмовимося, що відновити пропущений строк в суді зовсім не так легко: суддя цілком може відмовити вам, навіть якщо ви пред’явите незаперечні докази того, що ви абсолютно законний спадкоємець. Що грає роль у позитивному для позивача рішенні суду буде необхідна кількість доказів, що він не прийняв спадщину з поважних причин. Тривала хвороба, відсутність в країні, незнання того, що заповідач помер — якщо ви зумієте підтвердити серйозну причину пропуску документально, можливо, термін буде продовжений.

Подавати заяву в суд можна на підставі виданого нотаріусом постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Саме тому, навіть якщо ви свідомо знаєте, що не встигнете вступити в права спадкування (наприклад, у вас втрачені важливі документи або є проблеми з іншими спадкоємцями), краще напишіть і подайте до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Через півроку, отримавши від нотаріуса письмову відмову, звертайтеся з ним до суду.

Читайте також: Як вступити в спадщину на земельну ділянку, якщо немає заповіту

До речі, якщо ви пропустили строк прийняття спадщини, але при цьому інші спадкоємці оформили все в строк, ви можете не звертатися до суду: якщо інші спадкоємці дадуть свою письмову згоду та запевнять його нотаріально, ви зможете взяти свою частку спадкової маси у нотаріуса.

Фактичний вступ в спадок: іноді без суду не обійтися

Найчастіше людина, яка прийняла спадщину фактично, тобто, почавши або продовжуючи нею користуватися після смерті заповідача, не замислюється про те, що спадкову масу все ж таки необхідно переоформити на себе і вступити в права спадкування на законних підставах. Подача позовної заяви про вступ у спадщину, яке вже було фактично отримано, — також дуже поширена в судах практика. Шанси виграти подібну справу досить великі, якщо знову ж представити судді достатню кількість паперів, що підтверджують фактичний вступ в спадок. Необхідні документи представлені таким списком:

Чеки і квитанції, що підтверджують фінансову участь спадкоємця у долі успадкованого майна (документи, що підтверджують факт зробленого ремонту, купівлю техніки, забезпечення збереження рухомого і нерухомого майна, оплачені рахунки за комунальні послуги).

Документи про оплату боргів спадкодавця, про покриття його насущних витрат (квитанції з виплати кредитів, погашенні боргових розписок, чеки з аптек).

Будь-які докази, які підтверджують, що спадкоємець проживав з заповідачем на одній житлоплощі.

Встановлення юридичного факту спорідненості в суді

Іноді встановити спорідненість між заповідачем і спадкоємцем не так вже просто, адже саме підтвердження родинних зв’язків необхідно при вступі у спадок за законом. Подавши до суду позовну заяву на встановлення факту спорідненості, ви отримаєте шанс довести свою правоту, використовуючи найрізноманітніші документи: архівні довідки і анкетні дані з місць роботи, паперу з медустанов і т.д. До суду можна представити і більш «прозаїчні» докази: листи, фотографії, відеозаписи сімейних свят — суддя врахує всі факти і на їх підставі винесе рішення.

Не варто забувати про те, що спадкування через суд може «влетіти в копієчку», адже оплачувати судові витрати будуть позивачі. І хоча тепер не потрібно платити податок при вступі у спадок, все ж його отримання в судовому порядку іноді виявляється витратним

Спадщина через суд (зразок позовної заяви)

Якщо нотаріус відмовив у відкритті спадкової справи, правонаступнику слід звертатися до суду. Найчастіше така відмова правомірна та обґрунтована, а факти, що стали підставою для відмови – підтверджуються документально. Але якщо спадкоємець вважає дії нотаріуса незаконними, він може оскаржити їх у судовому порядку.

В якому випадку спадщина оформляється через суд?

Нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про права на спадщину в наступних ситуаціях:

  • є кілька претендентів на спадкове майно, і між ними існує спір з питань поділу спадкової маси;
  • виникають труднощі з визначенням часток спадкоємців;
  • порушений 6-ти місячний термін на оформлення спадщини;
  • у разі визнання заповіту або свідоцтва недйстними;
  • у разі визнання спадкоємця недостойним;
  • відсутні документи, що підтверджують родинний зв’язок спадкодавця та спадкоємця;
  • відсутні документи на право власності на майно;
  • якщо інші спадкоємці вже отримали свідоцтво про прийняття спадщини.

Крім цього, з позовом звертаються правонаступники, які фактично прийняли спадщину і бажають оформити таке прийняття юридично. Все про фактичне отримання спадку – в нашій статті “Встановлення факту прийняття спадщини“. До речі, в статті “Заява про встановлення факту прийняття спадщини” ми розповіли, як скласти позов та представили типовий його зразок.

Причини звернення до суду – різноманітні.

Суперечка між правонаступниками

Левова частка спорів виникає з причин невдоволення розподілом часток, в основному при спадкуванні за законом. Кожен правонаступник може визначити належну йому частку в судовому порядку. Нотаріус у такому разі призупиняє оформлення свідоцтва до прийняття рішення судом. У разі прийняття рішення про збільшення частки спадкоємця, відбувається натуральний виділ, якщо це неможливо – виплачується вартість частки. При цьому згода правонаступника на виплату компенсації не потрібна.

Порушення строків приняття спадщини

З моменту відкриття процедури у правонаступників є 6 місяців для подання документів про видачу свідоцтва. У випадку недотримання терміну, його відновлення можливе тільки в суді. Підстави для порушення повинні бути вагомими, інакше суд відмовить у задоволенні позову.

Оспорювання заповіту

Волевиявлення спадкодавця можна оскаржити повністю або в певній частині, з дотриманням строків позовної давності. Якщо суд визнає недійсною будь-яку частину заповіту, решта тексту не втрачає юридичної сили. Підстави для визнання документа недійсним можуть бути як загальні (прямо вказані у ЦК), так і спеціальні (наприклад, некоректне оформлення заповіту).

Якщо вас цікавить питання, як скласти заповіт, прочитайте нашу статтю “Спадщина за заповітом: порядок оформлення, форма і зміст“.

Визнання спадкоємця недостойним

Закон встановлює коло осіб, які здійснили навмисні протиправні дії та позбавляються права на прийняття спадщини. Протиправність діяння має бути підтверджено судовим рішенням. Суд визнає спадкоємця недостойним, якщо його дії були спрямовані на отримання вигоди щодо спадкової маси. Наприклад, правонаступник намагався прискорити відкриття спадщини або збільшити власну частку.

Відсутність документів, що підтверджують родинні зв’язки із спадкодавцем

Бувають випадки, коли правонаступник загубив свідоцтво про народження або про шлюб, а органи РАГСу не мають копій. Дана категорія справ досить поширена і непроста. Суддя не повірить на слово, обов’язок доказування лежить на позивачеві. Заявнику потрібно надати докази спорідненості – показання свідків, фотографії, відеозаписи, листування та інше.

Відсутність документів про власність

До складу спадкової маси включаються речі, що належали спадкодавцеві. Часто буває, що останній не встиг за життя приватизувати квартиру і вона не увійде в спадкову масу. Разом з тим, правонаступники приймають у спадок не тільки майно, а також права. І якщо при житті спадкодавець виразив волю на приватизацію об’єкта нерухомості, спадкоємці мають право через суд визнати право власності на такий об’єкт.

Визнання свідоцтва недійсним

Деякі спадкоємці вважають, що прийняття майна або його частини іншими правонаступниками порушують їх власні права. Якщо суд визнає раніше видане свідоцтво недійсним, право на власність і всі договори, пов’язані з переходом майна на підставі такого свідоцтва, також визнаються недійсними. Запис про перереєстрацію спадкового об’єкта нерухомості також анулюється.

Який суд розглядає спадкові справи?

Правонаступник, отримавши відмову нотаріуса в оформленні свідоцтва, перш за все повинен визначити, який суд буде розглядати його заяву. При розгляді справ даної категорії діють наступні правила підсудності:

  • Розглядом позовів про задоволення вимог, які випливають із спадкових правових відносин, займається суд за місцем проживання відповідача – фізичної особи, або за місцем знаходження юридичної особи.
  • Заяви про встановлення юридичного факту розглядаються суди за місцем проживання позивача.
  • В суд за місцем розташування об’єкта нерухомості слід звернутися позивачу, що бажає підтвердити факт володіння і користування майном.
  • Якщо виник спір, предметом якого є декілька об’єктів нерухомості, позов направляють за місцем розташування одного з об’єктів.
  • Якщо місце відкриття спадщини і місця розташування об’єкта нерухомості не збігаються, позов розглядається судом за місцем розташування об’єкта. Такий же принцип вирішення спору і в разі розділу нерухомості.

Як правильно скласти позовну заяву?

Від того, наскільки грамотно складений позов, залежить успіх справи. Форма позову повинна відповідати вимогам ЦПК, в ньому повинна відображатися наступна інформація:

  • найменування та адреса суду;
  • П.І.Б. позивача, дата народження, адреса;
  • П.І.Б. відповідача, дата народження, адреса;
  • П.І.Б. спадкодавця, дата народження і смерті, адреса останнього місця проживання та реєстрації;
  • вартість усього спадкового майна або його частини;
  • данні, що підтверджують право особи бути претендентом на майно (наводяться документи про ступень спорідненості, інформація про черговість спадкування, про наявність або відсутність заповіту і таке інше);
  • данні про інших правонаступників;
  • інформація про спадкову масу;
  • причини звернення;
  • позовні вимоги;
  • посилання на нормативно-правові акти;
  • список документів, що додаються;
  • підпис, дата.

Заява подається в оригіналі (для суду) з додатком копій – для кожного з відповідачів і третіх осіб.

Які документи подаються в суд?

Судове рішення ґрунтується тільки на документально підтверджених фактах. Потрібно заздалегідь підготувати, і з позовною заявою направити в суд документи, передбачені ЦПК. Це значно прискорить процес слухання.

Отже, заявник з позовом надає в суд наступні документи:

  • копію свідоцтва про смерть спадкодавця;
  • копії документів правонаступників (паспорта, свідоцтва про народження, шлюб, зміну прізвищ та інші);
  • довіреності (якщо у справі беруть участь представники);
  • правовстановлюючі документи на спадщину (договори, свідоцтва, заповіт);
  • документи, що підтверджують факти (квитанції, договора, медичні висновки, закордонні паспорти і так далі);
  • про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій – копію довідки-відмови, постанови;
  • у справах про поновлення строку оформлення спадщини – документи, що підтверджують поважність причини пропуску строків (довідка з медустанов, про звільнення особи з місць позбавлення волі, про перебування у тривалому відрядженні, експедиції і таке інше);
  • рішення судів, що мають значення при розгляді позову;
  • довідки, фотографії, аудіо – та відеозаписи, пояснення свідків та інше.

Цивільний кодекс не встановлює чіткий перелік причин, значимість яких є підставою для відновлення терміну оформлення спадщини. Однак якщо цей строк пропущено, до збору доказів потрібно підійти з усією відповідальністю.

Судовий збір

Розмір оплати за розгляд позову(в тому числі зустрічного), залежить від характеру вимог і визначений в ЗУ «Про судовий збір».

Немайнові спори не підлягають оцінці та оподатковуються фіксованим розміром державного мита. У справах про:

  • поновлення строків;
  • факту прийняття;
  • оскарження заповіту – держмито для фізичних працездатних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму.

Закон дозволяє спадкодавцеві заповідати майно юридичним особам, хоча на практиці таке зустрічається нечасто.

При розгляді заяв майнового характеру (наприклад, про визнання права власності, розрахунок державного мита), судовий збір залежить від ціни позовних вимог та становить 1% від уіни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімум та не більше 5 розмірів.

Держмито, сплачене в суді по спадкових справах, так само як і інші судові витрати, при позитивному рішенні може бути стягнуто з відповідача. Це прохання потрібно викласти в позовній заяві.

Більше про те, як оформити заяву про прийняття спадщини, ми розповіли в цій статті .

  • У зв’язку з частими змінами в законодавстві інформація може стати неактуальною швидше, ніж ми встигаємо її оновлювати на сайті.
  • Всі випадки індивідуальні і залежать від багатьох факторів.
  • Тому для вас працюють безкоштовно експерти-консультанти! Розкажіть про вашу проблему – ми допоможемо її вирішити! Запитайте прямо зараз!

    Цю статтю шукають за тегами: спадщина оформлення, оформлення спадщини, оформлення прав на спадщину, документи для оформлення спадщини, оформлення спадщини 2018, позов про визнання права власності на спадкове майно

    Останні матеріали

    про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

    «____» помер ___________________________ (далі – померлий). Після смерті померлого залишилась земельна ділянка розміром _______ кадастровий номер __________, розташована у _______________ районі _____________ області.

    Відповідно до заповіту майно померлий заповів мені. Відповідно до заповіту я є єдиним спадкоємцем померлого.

    (У випадку відсутності заповіту слід вказати зокрема, наступне:

    «Померлим заповіт складений не був. За відсутності заповіту має місце спадкування за законом. Відповідно до частини першої статті 1223 Цивільного кодексу України: «у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки». З урахуванням цього, я належу до спадкоємців першої черги і є єдиним спадкоємцем померлого.»)

    Для отримання спадщини я не зміг у встановлений строк звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки ________________________________ Вважаю, причини пропуску мною вказаного строку поважними, адже _________________________.

    «_____» __________ _________ року я звернувся до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини. Проте у нотаріальній конторі мені повідомили про те, що строк для прийняття спадщини мною пропущений.

    Частиною першою статті 1272 Цивільного кодексу України встановлено, що: «якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її».

    Частиною третьою вказаної статті визначено, що: «за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини».

    З огляду на наведене та відповідно до ст.ст. 4, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, статті 1272 Цивільного кодексу України,

    прошу:

    1. Визначити мені додатковий строк тривалістю __________ для подання до _________ нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ____________.

    Додатки:

    1. Копія позовної заяви та доданих до неї матеріалів для відповідача.

    2. Копія листа нотаріуса.

    3. Доказ сплати судового збору.

    4. Копія свідоцтва про смерть.

    5. Копія заповіту.

    6. Копія свідоцтва про народження.

    7. Копія паспорта.

    8. Копія державного акту на земельну ділянку.

    «____» ___________ ________ року ____________________ ______________________________(ПІБ)

    Заява про прийняття спадщини (зразок заяви)

    Глава 87 Цивільного Кодексу України присвячена питанням спадкування. В законі не тільки викладені загальні положення, але й розписана загальна процедура оформлення. Раніше в статті “Оформлення спадщини після смерті” ми докладно розповіли про те, з чого почати процес спадкування.

    Так, згідно ст. 1268 ЦКУ, існує дві форми прийняття спадщини:

    Законодавець надає перевагу спадкуванню за заповітом. Це означає, що при наявності волевиявлення особи, процес спадкування здійснюється на підставі оформленого у встановленому порядку документа.

    Спадкоємець не може прийняти (або не прийняти) яку-небудь частину з того, що йому залишив спадкодавці згідно заповіту. Належне майно необхідно оформити в повному обсязі. Крім того, зі спадщиною здійснюється передача боргових зобов’язань померлого. Якщо претендентів декілька, такі зобов’язання діляться на частини, рівні отриманим часткам спадкової маси. Право спадкування юридично продати або подарити неможливо

    Загальні правила оформлення спадщини

    Закон встановлює 6-місячний термін подачі заяви на спадщину, який починає спливати після смерті особи. Іншими словами, спадкоємці повинні протягом даного часу заявити свої права на майно. Якщо час упущений, єдиний варіант принять спадку – відновити термін в суді. Більше про терміни вступу у спадщину ми розповіли тут.

    Якщо особа не надала документального підтвердження того, що пропуск строку стався з вагомих підстав, суд може відмовити в позовних вимогах. Крім цього, відмовить у відновленні, якщо претендент звернувся із заявою після закінчення 6 місяців після того, як відпала причина пропуску.

    Для оформлення майна потрібно підготовити пакет документів:

    • свідоцтво про смерть;
    • документи, що встановлюють ступінь спорідненості з померлим;
    • документи про право власності на майно (якщо це нерухомість, знадобляться паспорта, оціночні документи БТІ, виписки про відсутність боргів по оплаті комунальних послуг, тощо);
    • дані з місця реєстрації спадкодавця;
    • паспорт заявника.

    Прийняти власність можна двома способами:

    Вступ у спадщину

    Багатьох хвилює питання: як прийняти спадщину без судової процедури, якщо при цьому відсутній заповіт? Це можливо, якщо:

    • зібрані всі документи, необхідні для оформлення;
    • дотриманий термін оформления спадку;
    • на майно претендує одна особа;
    • є кілька спадкоємців, які досягли угоди з питань розділу майна.

    При виконанні цих умов слід звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, написати заяву про видачу свідоцтва та надати зазначені вище документи.

    Що робити, якщо померлий проживав за кордоном, а власність знаходиться в Україні? Заява про прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем нахождения нерухомості або цінної частини спадкової маси.

    Заява підтверджує право спадкоємця прийняти майно спадкодавця. Якщо в процесі оформлення свідоцтва не виникає перешкод, протягом 4 тижнів нотаріус видає свідоцтва про прийняття спадщини.

    Заява на право спадкування нотаріусу (зразок)

    Законодавець не встановлює жорстких вимог до форми документа. Існують стандарти, яких треба дотримуватися при складанні документа.

    • у правому верхньому куті зазначають дані адресата – нотаріальної контори або нотаріуса, інформацію про укладача (П.І.Б., номер та серія паспорта, адреса реєстрації);
    • в тексті вказується П.І.Б. покійного, інформація про день смерті, ступень родинних зв’язків, дані про спадкоємців і майно;
    • зазначається, що спадкоємець згоден прийняти спадщину і просить видати свідоцтво;
    • заяву підписує особа, яка виявила бажання прийняти власність, вказується дата звернення.

    За потреби, бланк заяви на спадок може надати нотаріус.

    Заяву про прийняття спадщини может надати як спадкоємець, так і його довірена особа. В останньому випадку необхідна довіреність для вчинення певної дії. Закон допускає подачу заяви поштою, при цьому підпис потенційного спадкоємця засвідчується нотаріусом або уповноваженою особою (наприклад, командиром військової частини, керівником органу соцзахисту). Якщо спадкоємцями є неповнолітні громадяни, чиї інтереси представляють батьки або законні представники, довіреність не потрібна.

    Позовна заява про вступ у спадщину (зразок)

    Необхідність прийняття спадщини через суд виникає в наступних випадках:

    • заповіт складено за надзвичайних обставин;
    • пропущений строк подання заяви нотаріусу;
    • необхідно встановити юридичний факт про спадщину, в тому числі при фактичному прийнятті;
    • відсутнє свідоцтво про власності на об’єкти нерухомості;
    • якщо на утриманні спадкодавця знаходяться особи, які законно претендують на обов’язкову частку;
    • з метою визначення частки подружжя;
    • для визнання заповіту недійсним або спадкоємця – негідним.

    Позовна заява направляється в суд за місцем реєстрації померлого або за місцем знаходження об’єктів нерухомості, включених в спадкову масу.

    У виконавчій позовній заяві позивач викладає спірну ситуацію і просить суд усунути порушення своїх прав.

    Як правило, у такому позові йдеться прохання про накладення арешту на спадкову масу.

    Виконавчий позов подається в таких випадках:

    • для виділення обов’язкової частини спадкової частки;
    • для визнання заповіту або свідоцтво про спадщину недійсним;
    • з метою визнання спадкоємця негідним.

    Якщо відсутній спір, подається встановлюючий позов – з проханням встановити право спадкування.

    Позовна заява якладається в довільній формі.

    • У верхній частині вказують найменування суду, повні дані заявника.
    • В описовій частині позову про прийняття спадщини зазначають ключові обставини: анкетні данні померлого і дату смерті, номер і серію свідоцтва про смерть, ступінь спорідненості з заявником. Вказують наявність або відсутність заповіту та інших спадкоємців. Якщо інші спадкоємці не вступали в права, додається копія заяви про відмову.
    • Призводять повний список спадкової маси (якщо спадщина складається з нерухомого майна – вказують адресу об’єкта, загальну площу, кадастровий номер).
    • Викладають причини, за якими нотаріус не прийме (або не прийняв) заяву про оформлення спадщини.
    • Під текстом заявник проставляє дату, прізвище та підпис.
    • До позову прикладають копії документів, перелік яких також вказують в заяві.

    Зразок позовної заяви, як правило, знаходиться на стенді у суді. Ми представляємо зразки найбільш поширених позовів.

    Найчастіше, для прийняття рішення про визнання права на спадщину, виникає необходимость встановити юридичний факт (наприклад, підтвердити родинний зв’язок із покійним). Відповідна заява подається разом із позовом.

    Позовна заява про вступ у спадок відноситься до категорії майнових позовів, за її подання потрібно сплатити держмито. При спадкуванні житла оплата залежить від вартості нерухомого майна, зафіксованій в довідці БТІ. Копія квитанції про сплату держмита додається до позовної заяви.

    До речі, в статті “Чи вважається спадщина одного із подружжя спільно нажитим майном” ми розповіли, чи потрібно при розлученні ділити спадок, отриманий чоловіком або жінкою.

    • У зв’язку з частими змінами в законодавстві інформація може стати неактуальною швидше, ніж ми встигаємо її оновлювати на сайті.
    • Всі випадки індивідуальні і залежать від багатьох факторів.
    • Тому для вас працюють безкоштовно експерти-консультанти! Розкажіть про вашу проблему – ми допоможемо її вирішити! Запитайте прямо зараз!

      Цю статтю шукають за тегами: заявление о вступлении наследство в украине заява про прийняття спадщини, позовна заява про прийняття спадщини, як подати заяву про прийняття спадщини, спадщина право

      Заява про прийняття спадщини

      Для багатьох з нас актуальним залишається питання: «Як оформити спадщину, що залишилася нам?» Передусім, необхідно подати в строк, встановлений законом, заяву про прийняття такої спадщини. З цією метою ви звертаєтеся до будь-якого нотаріуса на ваш вибір (державного або приватного).

      Слід сказати, що подібну заяву спадкоємець подає особисто або поштою направляє на адресу нотаріуса, проте в цьому випадку його підпис має бути обов’язково засвідчений нотаріально. Законодавством заборонено подання заяви про прийняття спадщини не особисто, а представником спадкоємця.

      Законодавством чітко встановлений строк для подання такої заяви, який складає 6 (шість) місяців з дня смерті спадкодавця. Звертаємо увагу, що усі заяви, подані після зазначеного терміну, нотаріусом не приймаються. Якщо ви пропустили цей строк, то надалі вам буде необхідно в судовому порядку визначати додатковий термін для прийняття спадку.

      Щоб відкрити спадкову справу, вищезгадана заява про прийняття спадщини подається нотаріусу, робоче місце якого знаходиться територіально там же, де і останнє місце проживання померлого (наприклад, померлий постійно проживав в місті Києві, значить, для відкриття спадкової справи заява може бути подана Вами абсолютно будь-якому нотаріусу міста Києва).

      Проте сама заява, якою Ви приймаєте спадщину, може бути складена будь-яким нотаріусом, незалежно від місця постійного проживання померлого. Після її оформлення така заява подається (особисто, кур’єром або надсилається поштою) нотаріусу, який безпосередньо відкриватиме спадкову справу.

      Звертаємо вашу увагу, що нотаріус, який відкрив спадкову справу, надалі і видаватиме вам свідоцтво про право на спадщину, поміняти нотаріуса або передати справу іншому нотаріусу ви вже не зможете. З причини вищезгаданого, радимо вам обдумано і відповідально (якщо така можливість у вас є) підійти до вибору нотаріуса і звернутися до того фахівця, надалі з яким вам буде комфортно співпрацювати.

      При зверненні до нотаріуса відносно питання складання заяви про прийняття спадку вам необхідно надати:

      1. ваш паспорт і реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше згадуваний як ІПН);
      2. свідоцтво про смерть спадкодавця;
      3. документи, що підтверджують ваш з померлим родинний зв’язок: свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб (яке може знадобитися, якщо Ви змінювали своє прізвище);
      4. заповіт (якщо такий був складений);
      5. довідку з ЖЕКу або іншої організації, домову книгу, які підтверджують постійне місце проживання померлого.